ЕКСКУРСІЇ

У тому, що Кіровоградська область приховує чимало приємних сюрпризів і воістину унікальні місця, як для відпочинку, так і для пізнавальних екскурсій, вкотре переконує наших слухачів школи.

Нарешті, дочекавшись довгожданої весни і приємних, сонячних та теплих днів наші слухачі школи можуть порадувати себе цікавими екскурсіями вивчаючи рідний край і його ландшафтну будову. Наша екскурсія відбулася в село Озера на околиці Світловодського району. Саме тут місцевий фермер Олександр Швець зробив невеликий « живий куточок ». З часом в ньому з'являлися все нові і нові постояльці .

З парочки страусів, павичів, гамартрома і макакарезусов розрісся цілий зоопарк. У ньому мирно живуть двогорбий верблюд, лами, американські бізони, ослики, поні, леви, леопарди, ведмеді, вовки, рисі, лисиці, кенгуру, крокодил, черепахи, єноти, носухи і ще багато інших тварин, а також птиці різних порід. Багато хто з тварин дав приплід , що свідчить про комфортні для них умови.

Приїхавши, на воротах ми не побачили вивіски «Зоопарк» або квиткової каси. Зате поруч є достатньо місця для паркування автомобілів, пара альтанок і відкритих столів з ​​лавками для відпочинку.

Наші слухачі школи, звичайно, відразу ж поспішили пройти через ворота і зануритися в атмосферу веселощів.

А особливу увагу привернув благодійний скляний ящик для збору коштів на харчування тварин. Слухачі школи із задоволенням внесли цей благодійний внесок.

Під час екскурсії відразу звернули увагу на велику клітку, в якій знаходиться лев і левиця . Дивлячись на них, стає відразу зрозуміло, чому їх називають царями звірів. Природна грація і краса заворожили нас. А подивитися є на що! 

Зліва від левів розташовані клітки з удавами. Величезні тіла і неспішність руху вселяють трепет. Далі ми спостерігали за сімейством барсів .

Порадував також басейн, в якому знаходиться крокодил і кілька черепах, які скористалися миролюбним настроєм свого сусіда і з задоволенням розташувалися у нього на спині. Так як крокодил відносно молодий, то містилося на ньому п'ять з шести черепах. Останній доводилося задовольнятися лапою.

Величезний інтерес наших слухачів привернули шимпанзе і макаки. Спостерігати за ними без посмішки просто неможливо.

 Крім того, в зоопарку є й пара ведмедів. Доглянуті, з лискучою шерстю і володіюючи величезною силою, вони одночасно і відлякують і викликають бажання підійти ближче.

Порадували нас своєю чарівністю павичі, рожеві баклани, верблюди і величезні бізони .

Але на цьому наша екскурсія не закінчилася.

Для любителів загадкових історичних пам'яток неподалік є цікаве місце. Зовсім недалеко від зоопарку (близько 1 км) розташувалося шалено красиве, але майже зникле село Талова балка ( колись Тилова балка, адже саме тут проходив обоз Богдана Хмельницького і утворив тил, коли гетьман наступав на Жовті Води з Суботова ). На одному з пагорбів, а по віданню, на самому енергетичному місці знаходиться стара церква, звана П’ятикутка (таких було тільки три, і одночасно вони служили монастирем ), під якою розташовувалися чернечі келії. Згідно кресленнями і старовинним розповідями, церква глибока рівно настільки, наскільки й висока. Під землею є ходи, розроблена система лампадного освітлення, десь навіть є вихід до прісних вод, але оскільки все це практично зруйновано, точно сказати нічого не можна.

 В даний момент проводиться реставрація цього монастиря.

Ця церква-монастир була побудована ще в 1806 році.  Останні записи про вінчання в ній датуються 20 - 30-ми роками ХХ століття. Церква пережила Другу світову війну (німці не стали її руйнувати, і у схилів пагорба ховали своїх солдат, нащадки яких до цих пір приїжджають за їх останками ), у післявоєнні роки радянська влади перетворила її в хімсклад. Але на стінах досі збереглися фрески із зображеннями чотирьох євангелістів, подекуди можна розгледіти ліпнину. Гвинтові сходи, що ведуть в дзвіницю, теж практично зруйновані, але все ж по ній можна піднятися наверх і помилуватися красотами краю зверхньо. Перебуваючи під самим центром купола, просто дух перехоплює і хочеться побачити , якою ж вона була тоді, два століття тому ...

Наші слухачі отримали величезне задовленя від екскурсії.

********************************************************************************************

З великим бажанням подорожувати слухачі Вищої народної школи нещодавно відвідали дослідно–селекційний дендрологічний лісовий центр «Веселі Боковеньки» Долинського району, що  був заснований на базі дендропарку «Веселі Боковеньки» в 1893 році і займає площу 539 гектарів. 

Засновником парку був Микола Львович Давидов, який створив парк по проекту художника – пейзажиста І. В. Владиславського – Падалки. Лісові посадки проводились під керівництвом губернського лісничого О. О. Яцкевича. 

Власник парку М. Л. Давидов працював над його створенням на протязі 30 років. Парк був створений в ландшафтному стилі, де було посаджено біля 250 різних видів і форм деревно – чагарникових порід по берегах річки Боковенька на площі 109,3 гектари.

Як селекційно – дендрологічна станція існує з 1923 року з безпосереднім підпорядкуванням бюро лісової дослідної справи.
Завідуючим станції був назначений М. Л. Давидов.

Господарська діяльність установи спрямована на охорону раніше закладених науково – дослідних ділянок, догляд за ними, вирощування посадкового матеріалу лісівних та декоративних порід для власного використання та реалізації. Зараз ведеться робота по вирощуванню відгілків фундука кращих сортів, виведених науковцями для реалізації в різні регіони України та вирощування привитих саджанців горіха грецького.

На території установи знаходиться 2 об’єкти природно – заповідного фонду: пам’ятник садово – паркового мистецтва – парк «Веселі Боковеньки» імені М. Л. Давидова - 109,3 гектари та ботанічний заказник «Боковеньківська балка» площею 9,4 гектари.

Для нас та наших слухачів екскурсія до «Веселих Боковеньок»  стала справжнім відпочинком.

Прослухавши цікаву розповідь про історію створення парку ми всеціло віддались милуванню різновидностями флори та фауни під час здійснення екскурсійних маршрутів. Відпочили в місцях для короткочасного пікнікового відпочинку на березі річки Боковенька.